Дорогою до Воскресіння

Галасливі пташки, розтинаючи небесні простори, заповнюють їх своїм гармонійним співом. Сонечко своїми проміннями заглядає у кожну шпаринку несучи своє життєдайне тепло. З настанням весни димарі перестали диміти і впали у літню сплячку. Все пробуджується до життя і радіє кожному дню.

Котик Мурчик споглядає за клубками диму, який таємничо піднімається у гору. Хитрий котик облизується своїм рожевим язичком від запаху, який видають кусні шинки, яка вудиться у спеціальній бочці. Він тільки і чекає, щоб господар почастував шматком смачного м’са. Сірко також не відводить свого погляду від м’яса ковтаючи слину і навіть не звертає уваги на свого дратівника Мурчика. Щось їх в цей момент об’єднало, стали нарешті друзями. А запах і далі розноситься по всій околиці. Кожний готується до великого свята Великодня.

Детальніше...

Секрет смачної кави

   Синє полум’я своїми язиками охоплює метал, який стає чимраз гарячіший. Шипіння вогню навіює спокій, і ти стоїш над джезвою, контролюючи процес зварювання кави. Спостерігаєш за бульбашками, які піднімаються на поверхню.

   Що більше нагрівається метал, то більше аромат кави з корицею розноситься кухнею. Вже починаєш подумки смакувати каву. Ось і кавова гуща піднімається догори, крізь яку, мов джерело, починає просочуватися прозорий напій. Рука тягнеться до джезви, щоб вчасно зняти каву і смакувати нею. Якщо ж буде спізнення, то напій буде гіркий. Ось і запашна кава.

Детальніше...

Притча про наші втрачені можливості…

   Зимовим холодним ранком юнак поспішав на співбесіду до відомої компанії. До зустрічі залишалося 5 хвилин, а йому ще потрібно було пробігти квартал. Раптом прямо перед ним послизнувся і впав незнайомий літній чоловік. Наш герой подивився на нього, подумав, що той п’яний і, не подавши руки, побіг далі. На щастя, він встиг на співбесіду вчасно. На жаль, на роботу мрії тоді його так і не взяли.
   Літнім теплим вечором чол

Детальніше...

Божа Любов у повсякденних речах

    Розплющуючи очі після сну, бачиш, як тепле проміння потрапляє у кімнату і розсіває сутінки. З цікавістю спостерігаєш, як сонячний зайчик подорожує по стінах кімнати і, потрапляючи на обличчя, змушує мружитись і ховатись від нього. Кімната наповняється радісним світлом і спокоєм.

  Вуха лоскоче пташиний спів. Голоси маленьких створінь зливаються в одну мелодію. Кожна пташка ніби виконує свою партію, яка перетворюється в милозвучне, гармонійне звучання. Голуби злітаються і чимчикуючи під вікнами, погойдуючись, мов на кораблі, своїм воркотанням навіюють душевний спокій.

Детальніше...

Габрієль Гарсія Маркес: лист на прощання

Якби на одну мить Бог забув, що я всього лише ганчіркова маріонетка, і подарував би мені ще трохи життя, я б тоді, напевно, не говорив все, що думаю, але точно б думав, що говорю.
Я б цінував речі не за те, скільки вони коштують, але за те, скільки вони значать.
Я б спав менше, більше б мріяв, розуміючи, що кожну хвилину, коли ми закриваємо очі, ми втрачаємо шістдесят секунд світла.
Я б ішов, доки всі інші стоять, не спав, доки інші сплять.
Я б слухав, коли інші говорять, і як би я насолоджувався чудовим смаком шоколадного морозива.
Якби Бог обдарував мене ще однією миттю життя, я б одягався скромніше, валявся б на сонці, підставивши теплим променям не тільки моє тіло, але й душу.
Господи, якби в мене була образа, я б написав всю свою ненависть до льоду і чекав, поки вийде сонце.
Я б намалював мрією Ван Гога на зірках поему Бенедетті, і пісня Серрат стала б серенадою, яку я б подарував Місяцю.

Детальніше...